Читальня / Василь Стефаник

Василь Стефаник (1871–1936) – український письменник, майстер психологічної новели,  публіцист.

Народився у с. Русів (нині Снятинщина, Івано-Франківська область). Навчався у місцевій початковій школі, потім у міській школі Снятина та у гімназіях Коломиї і Дрогобича, де навчання відбувалося польською і німецькою мовами. У Коломийській гімназії познайомився з майбутніми українськими письменниками Лесем Мартовичем та Марком Черемшиною. Троє цих західноукраїнських майстрів слова (Василь Стефаник, Лесь Мартович, Марко Черемшина) відомі в історії української літератури як представники угруповання «Покутська трійця». Під час навчання у Дрогобичі познайомився також з Іваном Франком.

Після закінчення Дрогобицької гімназії (1892) Василь Стефаник вступив на медичний факультет Краківського університету  (нині Ягеллонський університет). Батько письменника, Семен Стефаник, був заможним селянином, володів чималими наділами землі, і дуже хотів, щоб його діти здобули якнайкращу освіту. Для Василя Стефаника навчання  не приносило великого задоволення, оскільки медицина для письменника не була цікавою. Проте Краків став місцем формування його естетичних і літературних поглядів, тут він познайомився з відомими польськими письменниками (Станіславом Пшибишевським, Владиславом Орканом), новими тенденціями у літературі і мистецтві, шліфував власну майстерність. Саме у Кракові Василь Стефаник написав одну з найвідоміших його новел «Камінний хрест».

Після повернення з Кракова Василь Стефаник співпрацював з такими часописами, як «Народ», «Громадський голос», Літературно-науковий вісник». Перші новели письменник опублікував 1897 року в газеті «Праця»,  а першу збірку новел «Синя книжечка» – 1899 року, яка принесла визнання серед критиків і читачів. Ще 1896 року письменник хотів видати кілька поезій у прозі, уклавши збірку «З осені», але видавці відмовляли йому. Ці твори були надруковані після смерті автора.

Василь Стефаник брав активну участь у громадсько-політичному житті Покуття, був депутатом в Австрійському парламенті. Похований у рідному селі Русові. На честь письменника названо один із найкращих університетів Західної України – Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника.

Збірки новел

Синя книжечка (1899)

Камінний хрест (1900)

Дорога (1901)

Вона (1926)