Посестри. Часопис №98 / Ставати людиною
Що там за дитячий дурдом за вікном
наче молодий хорист що не впевнений у власному голосі
імітує всі інструменти водночас
Щоранку повільно ставати людиною
Кістки обростають м’ясом
нігті вростають у пальці
вени й артерії дістаються до серця
Коли розкручують діти карусель ранку щосили
коли достигають овочі бетономішалок на полях будівництва
коли рухомий метроном старого велосипеда нагадує про ритм
коли весь світ складається з математичних рівнянь
і треба тільки правильно проставити знаки
Але будь-яка пісня закінчується
врешті світу відрубано голову
однак він ще носиться туди-сюди в барвистому пір’ї та крові
не живий і не мертвий
яке строкате видовище
Ще би трошки залишитись
ще би трошки продовжити гру
І дитина верещить
будь ласка ну будь ласка будь ласка
