Посестри. Часопис №93 / Прощальне

Без будь-яких застережень

поєднала нас злітна смуга

булочки які ми крали з готельних сніданків

І йдемо від суботи до суботи

стежкою не-нашої землі

 

у зелені весни і твоїх очей

зі смараґдом на пальці

Їмо фрукти з дерев яких не

садили

Від світання до смеркання

від помідорової зупи до шампанського

Від червіні твоїх нігтів до крику

 

Майже як молочна смуга

до не-прощання