05.10.2023

Посестри. Часопис №79 / Тут я

тут я
обживаю власне життя
як слимак свій простір
кожна моя секунда
облягає шкірою
комусь іншому в ній затісно
і щось тисне в ребро
стискає
а я в лабіринтах без клубка
і без віконця на горищі.
І коли мене опустять в землю
то наче горіх
затиснутий одежиною
лупини.

Копіюючи фрагмент, будь ласка, долучіть цей текст:
Джерело тексту: Фрайліх А. Тут я // Посестри. Часопис. 2023. № 79

Примітки

    Loading...