10.08.2023

Посестри. Часопис №71 / Іванові – Іванове

За мене кинуто мій власний жереб

Вселенським провидінням судьбоносним.

Залишусь я назавжди геноносним

Утіленням фатальних перемелень.

 

У борошно життя з хвилинних зерен

На жорнах дня і ночі переносним

Робітником лінивим кароносним

Сякий-такий мій досвід перемелен.

 

Мені моє просвітлення питоме

Дароване закономірним плином,

Спланованим давно творцем-кретином;

Все стало врізнобіч мені відоме.

 

Що мав – то маю, матиму повік

Лише своє, як цілий чоловік.

Копіюючи фрагмент, будь ласка, долучіть цей текст:
Джерело тексту: Лучук І. Іванові – Іванове // Посестри. Часопис. 2023. № 71

Примітки

    Loading...