Посестри. Часопис №52 / Стіл у полі

вагаючись чи трощити

вітражі монохромні горизонтальні

що пережили вже кілька

відлиг і похолодань

я побачив стіл посеред поля

 

стіл випромінював певність

і я теж міцно став на землі –

суцільне поетичне кіно

чиста кінематографічна поезія

я всміхався столу в полі

нащадок панів поля і

нащадок рабів поля

 

але не сідав до столу

лиш притулився міцно

і взяв у ліву панську руку батога

щоб шмагати собі рабську дупу

 

зимовий одяг не дозволяв визначити

чи сліди

залишаються

 

а потім став цілувати себе

язиком позначеним алкоголем

затикати рота собі

язиком позначеним алкоголем

щоб із собою

випити по-рабськи

випити по-панськи

випити по-циганськи