30.03.2023

Посестри. Часопис №52 / Озеро пам’яті

Я дихаю зливою

та просіюю

щоразу наново

незакупорену дрібку слів

 

Двері вже не риплять

але нічого

бо щоразу вривається вітер

покрізь нещільно зачинені вікна

 

Я б хотіла затримати

ці процесії тіней

проте щораз у слів

викривлюються обличчя

в озері пам’яті

Копіюючи фрагмент, будь ласка, долучіть цей текст:
Джерело тексту: Стабро А. Озеро пам’яті // Посестри. Часопис. 2023. № 52

Примітки

    Loading...