Посестри. Часопис №45 / Вступ до книги «Iudicium prenosticon Anni MCCCCLXXXIII...» («Прогностична оцінка 1483 року»)

Більшість тепер виставля напоказ свої праці, святотче.
Дбаючи щонайпильніш про честолюбство та зиск. 
Я ж мої книги у світ випускаю з єдиним бажанням:
Хай буде користь від них роду людському в житті. 
Ні, не даремні вони й не для реготу писані мною;
Виплід Мінерви цей труд, родом з надхмарних країв. 
Знаю: для тебе нема таїни у підмісячнім світі;
Нині ти, бачу, спізнав силу могутню зірок.
Обшири неба для наших очей незбагненно великі; 
Розумом легко, проте, можемо їх осягнуть.
Наслідки ми за причинами і навпаки визначаєм: 
Так відкривається шлях, що до ефіру веде.
Все у підмісячнім світі живе за законами неба;
Нами керують також (хто заперечить!) зірки. 
Правлять без примусу, а як, 6ува, настрашать випадково, 
Розум підкаже, проте, як ту біду відвернути.
Ти досягнув завдяки своїй зірці най6ільшої цноти  –
3 тої причини усі мають за бога тебе.
Певно, любов'ю Венери й Юпітера стиснене, Сонце 
Правити світом тебе настановило колись.
3 ласки Господньої все ти вже маеш, от тільки хай Зірка
Роки подовжить то6і, – Рим цього зичить також. 
Будь же прихильним до книги: вона допоможе пізнати
Те, що невдовзі гряде, – знати яке вже пора; 
Отже, в які саме дні тобі доля ласкава всміхнеться,
І, навпаки, у які – лиха незнаного жди.
Дні, коли Марс запанує, коли буде мир, ти побачиш, 
Де, у якому краю тре6а чекати чуму.
Місяця й Сонця затемнення – знак для державця зловісний. 
Ції та інші дива хочемо тут показать.