Посестри. Часопис №37 / Часом, буває, на чужині

У 37-му номері чільне місце редакція відвела двом ювілярам – до трьохсотріччя знаного філософа Сковороди маємо уривок із нової книжки «Сковородар. Життя. Творчість. Спадок», що вийшла у Видавничому домі «Школа». Розділ висвітлює формування майбутнього мислителя, сфокусувавшись на деталях його студентських років.

150 років виповнилося іншому ювіляру, що вніс серйозну лепту в розвиток українсько-польських зв’язків. Богдан Лепкий –  письменник, перекладач, професор Ягеллонського університету, значну частину свого життя був пов’язаний із Краковом, де провадив активну культурно-мистецьку діяльність. Окрім його власних текстів, поданих у оригінальному правописі, пронизаних досвідом чужини й біженства (як схоже відбиваються події Першої світової і нинішньої воєн на людях!), публікуємо переклади Лепкого з польського романтизму.

Лінія романтизму, рік пам’яті якого нині триває, посилена перекладом унікального листа матері Юліуша Словацького до свого сина.

Польську сучасну поезію репрезентує Ян Польковський у блискучих перекладах Маріанни Кіяновської:

Я  мав  би  стати лікарем  а  став  старою  людиною.
Мої  ровесники  дім  і  горіх  уникають  спогадів
хоча  виникають  суто  із  пам’яті.

Продовжує номер відеорозмова з письменницею, провідною редакторкою видавництва «Vivat», а також колишньою заступницею директора в музеї Сковороди на Харківщині Оленою Рибкою. Завершує випуск сучасна есеїстика – Юлія Підмогильна та Наталія Лякішева, фіналістки конкурсу, провадженого Інститутом літератури, художньо осмислюють свій досвід українсько-російської війни, що змінив їхні життя.