Посестри. Часопис №35 / Гадкою до підвавельського городища
Краків віддавна був місцем перетину культур. Він відіграв украй важливу роль в обміні між польськими й українськими письменниками, яких поєднували життєві долі, естетичні орієнтири, цінності та проста людська дружба. У Василя Стефаника та Владислава Оркана чимало спільного, навіть попри їхню взаємну симпатію як літераторів. Вбачаючи джерело натхнення в селянстві, вони зуміли створити широкий краєвид тогочасного життя і писали про людей, до яких не було справи зазвичай ані владі, ані навіть інтелігенції. Їхні тексти роблять універсальними ці позірно дріб'язкові, малі історії. Владислав Оркан у перекладі Володимира Гнатюка: "В задолинках сіріють села, біліють церкви і Раба вєть ся круто долинами, видираючись на ширший простір ід півночи. Посуваючись за ним доходить зір гадкою до Висли і підвавельського городища".
Ми особливо раді репрезентувати доробок сучасного польського поета з Кракова Патрика Косенди. Його складний текст нагадує заплутаністю лінгвістичну поезію ХХ століття. Лукаш Журек наголошує, що Патрик "створює мікросвіти або мікроситуації, керовані незрозумілими правилами, що складаються з психоделічних кластерів, абсурдних образів, мовних ляпів і трансформованих цитат із релігійних гімнів або пісень, закріплених в культурній підсвідомості початку 1990-х. Це, однак, не простий шоковий ефект або тривіальна гра в постмодерністські колажі з цитат, а спроба назвати страхи або фіксації, які пронизують нашу реальність і свідомість зануреного в неї перезбудженого суб'єкта. Поетична дивність Косенди - це, отже, інструмент для дослідження тут і тепер".
Про війну та поезію, дитячу літературу, образи українських читачів, актуальну літературу, сучасні тенденції книговидання розповідає в інтерв'ю Галині Ткачук відома українська поетеса, видавчиня та промоторка літератури Мар'яна Савка.
Рік романтизму, проголошений польським Міністерством культури, дав поштовх до вшанування визначних постатей польського національного відродження. Поміж інших міжнарожних проєктів цього року перекладні видання польських романтиків вийшли в Румунії за ініціативи й підтримки Інституту Літератури в Кракові.
У випуску ми продовжуємо публікації: прози Бруно Шульца, поезії Єжи Фіцовського, розвідки про українське шістдесятництво Людмили Тарнашинської та історії польського Романтизму Анна Насіловської. Есеїстика представлена текстами Галини Камінської, Ірини Феофанової та Олени Демір.
