15.09.2022

Посестри. Часопис №25 / Розвʼязок

Ти знову не поклав там, де повинно лежати,

каже батько. У нього в голові – перелік речей і місць:

у шафці на другій знизу полиці – олівець

паралельно до стосу паперів; ножиці –

перпендикулярно; на підставці платівки розміщені

в абетковому порядку. Зрештою, він. За зачиненими

дверима слухає Шопенові прелюдії. У кімнаті

його ніби немає. Він радше там, де поповнюються

всі рахунки, а кожне твердження віднаходить

довід чи залишається навіки відкинутим. Якщо

існує таке місце, така точка, пил у просторі,

то батько, не має сумнівів син, – це пряма,

яка з ним його сполучатиме.    

Копіюючи фрагмент, будь ласка, долучіть цей текст:
Джерело тексту: Барон Я. Розвʼязок // Посестри. Часопис. 2022. № 25

Примітки

    Пов'язані статті

    Мати. Неприємна п’єса на дві дії з епілогом. Уривок

    Ні, я ненавиджу людство. Мені соромно бути людиною. Але в наш час відбулося відокремлення ідей людини від її етичної цінності. Пророк сьогодні може бути свинею – це прикро, але це факт. У всякому разі, поки що, я – не свиня, незважаючи на всю свою ненависть до людей – я ненавиджу сучасних людей. Але, зрозумій: незважаючи на це, я не знаю, чи хотів би я колись стати єгипетським фараоном, тому що фараон – з точки зору трагічної потворності суспільного розвитку – для мене такий самий блазень, як і вождь папуасів – його давній пережиток у дрібному масштабі, або якийсь сучасний Вільгельм II і Людендорф – люди Ніцше. І так само огидна мені вся наша половинчаста, брехлива демократія, як і свідоме збидлячення, що лежить в основі комунізму та синдикалізму. Але тут результат відомий – тільки ідіот може його не бачити – і те, про що я говорю, містить можливості нового горизонту, воно непередбачуване і тому – варте виконання. І моя віра ґрунтується на тому, що таємниця Буття незбагненна і не може бути вміщена в жодну систему понять.
    Читати повністю
    Loading...