10.09.2026

Посестри. Часопис №225 / «літо кінчається прудко...»

літо кінчається прудко

ніби репає перестиглий кавун

тріщинка переганяє лезо

переганяє твої думки

ого який спілий трапився

ого який червень

тобто липень

тобто серпень видався

і котиться до свого реченця

і спиняється в ямочці

трісь

 

виколупуєш засмаглі насінини

вони як діти що набігалися за літо

й слинили подорожник на кожну рану

аби та швидше гоїлася

 

солодка липкість патьоками

на присипаних порохом ногах

лиш вдихнув польової куряви на велосипеді

а тут уже й пахне новими зошитами й морокою

як приловчити ручку писати гарно

 

літо це іменник чи дієслово?!

Копіюючи фрагмент, будь ласка, долучіть цей текст:
Джерело тексту: Оліщук В. «літо кінчається прудко...» // Посестри. Часопис. 2026. № 225

Примітки

    Loading...