Посестри. Часопис №217 / Лист написаний пилком

Уже сонце знайшло улоговину на горизонті –
Непрочитаний ще ніким диск.
Одне слово з нього відоме – «мед».
До золотого порту Амнісоса пристають кораблі
і бджоли завантажують у них бочки.
Це грецьке літо таке довге, немов узбережжя.
Це ж літо таке прудке, мов ящірка між каменів.
Вдивляюся в ці руїни, час – це завжди руїна.
Вчуваюся в ці цокотіння, спека тут тріскотливе море цикад.
Час – це клейнод, запорука.
Дочка дивиться на білі квіти, і каже що це конверти.
Які ж листи мають в них бути?
Написані пилком, – каже. – Написані пилком.

2023