Посестри. Часопис №190 / заходь і живи

ось він, відкритий усім вітрам,

магнітить нутряною темрявою,

оголеними ребрами поверхів

 

відкритий усім цікавим очам,

кадром зі старого фільму –

кінь, розрізаний скляною стіною,

і серце його б'ється, і нутрощі пульсують, і дихає

 

весь навстіж, бери заходь і живи,

ні ключів, ні замків, ні вікон, ні стін, 

розверзнутий вхід у нікуди.

 

відводить погляд, прикриває голизну

від чіпких пальців наших пам'ятей

навічно присутній

 

6 серпня 2025 року