Посестри. Часопис №19 / #BuchaMassacre

є тіла 

і немає слів немає слів немає 

тільки тіла лежать 

 

та і що ті слова 

супроти грубої сили 

супроти їхньої ненависті 

такої що на неї 

навіть дикі звірі не здатні 

такої що не знаєш 

до якого царства цих істот віднести 

бо нема в біології таких категорій 

нема в жодних словниках таких слів немає немає зовсім ніде тих слів 

я поетка у мене їх мало би бути а немає немає їх немає і все 

поезія померла її закатували в Бучі 

й кинули в каналізаційний люк голою 

загорнули в украдений килим і залишили при дорозі 

і перед тим авжеж довго ґвалтували 

тому й нема більше слів 

 

та і що ті слова 

пісок 

що забивається до рота 

коли падаєш ниць 

після пострілу в потилицю