Посестри. Часопис №18 / Діапазон голосів
У цьому номері представляємо різні поетичні стилі – настільки ж несхожі, наскільки різноманітною та різноспрямованою є сучасна культура. Широкий діапазон дикцій і голосів робить виразними тенденції: людськість, почасти дрібна та часткова, що здатна виразити глобальний напрямок чи волю. По кілька віршів від кожного/кожної з поетів/поеток – Анни Грувер, Івана Андрусяка, Остапа Сливинського, Анни Фрайліх, Гаськи Шиян, Давіда Матеуша, Олега Каданова, Яна Барона – складають невелику антологію, що суттю підкреслює цей вектор.
«Небо не винне», – повторюється рядок у вірші Остапа Сливинського, який хочеться винести на видноту, наче мотто. Такий саме погляд на речі – вкрай людинозосереджений – здатний «розміновувати слова, словосполучення, неологізми, словники», як написала Анна Грувер. Це тексти – перефразовуючи Ірину Славінську з її разючого репортажу «Рюкзак» – «якими можна було чіплятися за «нормальність». Давід Матеуш відтворює свою та іншу реальність, із іншими словами та локаціями, проте таку ж зосереджену, в якій «інтенсивна відсутність керує пульсом». Чого ж бракує, де те щось віднайти, чи віднайти вдасться і чи зникне це відчуття браку? – На ці запитання годі шукати відповідей, допоки не мине мить.
У номері продовжуємо публікацію роману «Дім з вітражем» Жанни Слоньовської та долучаємо прозовий текст «Запах чорниць» Назарія Вівчарика. А довкола прози будуємо літературно-критичний контекст рецензією Пьотра Прахньо «Звивисті стежки історії. Про «Вічний календар» Василя Махна».
Нарис «Майстер живопису Іван Їжакевич» авторства Андрія Костюченка відкриває світ мистецтва та життя видатного живописця та літератора, який сам став цілою епохою в розвитку українського малярства – був пов’язаний із іменами таких видатних митців, як Микола Мурашко, Михайло Врубель, Микола Реріх.
Ірина Феофанова розмовляє в інтерв’ю з Оксаною Лущевською, дитячою письменницею та перекладачкою. Знову в центрі бесіди змінна й мінлива епоха, в якій усім нам довелося також змінитися. Фрагмент її ілюстрованої книжки можна проглянути в окремій публікації – нехай це буде вступом до знайомства з доробком цієї чудової письменниці. А до традиційної рубрики Юлія Бережко-Камінська додає розмову з письменницею та дослідницею культури Мариною Провоторовою.
