Посестри. Часопис №17 / «Щоб свідчити, мушу вціліти...»
«Щоб свідчити мушу вціліти», – промовляє один із голосів у вірші Маріанни Кіяновської. Вціліти тілом, словами на письмі, кольоровими плямами в пам’яті… У цьому черговому випуску порталу ми наближаємося до культури, яка багато століть була невід’ємною складовою нашого історичного ландшафту, яка єднала та чіткіше окреслювала нас самих. Єврейський спадок і трагедія його творців і носіїв – болюча пляма в історії Польщі та України.
Тяжка й важлива поетична книжка Маріанни Кіяновської «Бабин Яр. Голосами» голосить про загибель євреїв у Бабиному Яру. Проблема Голокосту ще ніколи раніше в українській літературі так відкрито й емоційно не поставала в поетичному опрацюванні, відтак важливо, що авторку 2020 року нагородили Шевченківською премією саме у зв’язку з цією книжкою.
Поетичний досвід доповнюють вірші Зузанни Ґінчанки, Владислава Шленґеля та Ільзе Вебер у перекладах українською – інше дзеркало іншої людини, яке автори по-своєму описують. Ільзе Вебер обрала відсутність, що здатна так чітко описати відчуття присутності: «Валізка я, де власник мій, чому його немає?».
Простота й пронизливість поезії Пьотра Міцнера – «або є рівновага / або її немає» – це насправді досвід людини, яка не соромиться власної вразливості на тлі тотального знищення, ганебного вбивства людини людиною. Натомість оповідання-притча Іцхока-Лейба Переца – сумний гімн надії та порятунку в світі холоду й буденного страждання. І справа навіть не в релігійності – справа в людяності. Про оповідання Переца Артур Рудзинський говорить, що це «не просто оповідання, а поезія в прозі. Перекази дуже поетичні, образи змальовані настільки фантастично, що, читаючи їх, забуваєш про стиль, відчуваєш себе серед героїв письменника».
Традиційно пропонуємо й дитячу рубрику: цього разу яскраві тексти Григорія Фальковича. Нестрашно про страшне говорять його влучні вірші: «Слимачок, мабуть, міркує так: / Я не равлик. Я – могутній танк!».
Запрошуємо познайомитися з українськими митцями, які мешкають тепер у Польщі: скрипалем і композитором Андрієм Сачевою та письменницею й філологинею Роксоланою Жарковою. Інтерв’ю із пані Роксоланою зроблене в межах проєкту «Польща – Україна: спільнота письменників» Спілки письменників Польщі та Національної спілки письменників України.
