Посестри. Часопис №137 / Водохреща (Богоявлення)

до термінала

два ангели привели немов діда під руки річку йордан

а може просто принесли синій клубок і розмотали мотузку ріки

і потече поміж свіжих руїн з іще живими конаючими людьми мобілками

                                                                                          і словами на дні цих руїн

у мертве море

тепла така південна світла і радісна

отак усі на березі цього йордану вони зберуться

хтось захоче стати рибою і пірнути на дно

хтось ляже на піску під промінням південним сонця аби засмагнути

                                                           і така насолода час від часу у воду залазити аби охолонути

хтось птахом на гілку сяде і гляне оком круглим чорним у воду задумливо

хтось вудку закине в армії хіба порибалиш стільки часу мріяв про це

декілька хлопців перетворяться на білих овець маскхалати поростуть вовною

                                                                                   і прийдуть водички попити

а один слідом за Спасителем побіжить аби побачити місце де Той живе