Посестри. Часопис №131 / Лінії твого лету

Якими б заплутаними чи заламаними не були наші дороги, все ж віднаходимо шлях до своїх домівок і рідних людей. Наші лінії прямують, куди й повинні, тільки нам знаними слідами. У вірші Ростислава Кузика, який послужив 131-му випуску за мотто, через психололізований – а радше анімований – краєвид цей людський пошук виражений із повною силою:

осиротіле небо
спускається
до зеленого віття
шукаючи слідів
твого співу
 
дивиться на
свóї долоні –
 
шукає лінії
твого
лету

Ольга Купріян наче підтверджує згадану тезу назвою свого підліткового оповідання «Усе за планом». Ми публікуємо першу частину твору, а якому авторка з гумором описує підлітків: героїнь, які ще тільки на початку свого шляху, в пошуку першої дружби, кохання і статевої ініціації.

Наш напрямок однозначний: уперед, єдино можливий, без огляду на дрібні суперечності – і без огляду на суперечності титанічні. Як у Войцеха Бжоски:

після загибелі зірки
порушуються усі відомі
 
закони.
 
чорна діра крутиться,
мембрана пропускає світло
 
тільки в одному напрямку.

Про письменника Леопольда фон Захера-Мазоха розповідає Олександр Глотов у статті, що відкриває нам двері до неповторного світу цього автора.