Посестри. Часопис №113 / Смерку травневий...

Невблаганні зміни нас, може, й утомили, але вони надходять, мов хвилі на берег. Наш портал призупинить роботу на деякий час у зв'язку з ґрунтовною реогранізацією Інституту Літератури: від 1 червня польські Інститут Літератури та Інститут Книжки об'єднуються в одну організацію з назвою Інститут Книжки. Ми обов'язково повернемося до вас із новими силами, на оновленій технічно платформі та з новими ідеями. Увесь напрацьований архів після технічної перерви буде перенесений на нову платформу і залишиться доступною електронною бібліотекою. Ще неопубліковані матеріали з'являться на оновленому порталі після ребрендингу. Редакція «Посестер» щиро вдячна дотеперішній команді Інституту Літератури, яка сприяла українським проєктам на підтримувала їх у непрості часи початку повномастштабного вторгнення.

За нами понад два роки роботи, 113 випусків часопису «Посестри», а разом із тим височенний стос справ, які стосувалися не лише публікацій матеріалів на порталі, але й резиденцій, подій, відозаписів, зустрічей. На початку 2022 року ми всі працювали заради спільної користі, до кінця навіть не усвідомлюючи, що робимо все й одразу: на першому місці була взаємодопомога, і передовсім українські письменниці та перекладачки, які приїжджали на початку повномасштабного вторгнення до Кракова зі своїми родинами, могли розраховувати на підтримку та житло. Так, Інститут Літератури багато зробив для людей, які прагнули врятувати свої родини від небезпек війни. 

Часопис і надалі працюватиме над зближенням польських та українських літературних кіл: ця концепція залишається незмінною. Від початків існування Інституту Літератури й нашого часопису українською мовою вийшла низка важливих книжок польських авторів. Ця робота заклала міцний фундамент для промоції актуальної польської літератури в Україні, а водночас дозволила залучити вмотивованих перекладачів, редакторів і видавців до роботи над спільними проєктами.

У 113-му номері маємо добірку Юліана Корнхаузера. Природа в нього пробивається крізь асфальт і бетон, крізь людську трагедію й людську радість.

Півтора мільйона прізвищ.

Двісті сорок тисяч в каталогу.

Кати і жертви.

Агенти і претенденти в агенти.

І поміж течок лише одна

жива міль без шифру.

У випуску пропонуємо вірші Василя Стуса та Болеслава Лесьмяна. Лесьмян сумно радіє в травневій стихії:

Й погляд натужиш за край життя, крізь,
Аж до загублення подиху й сліз –

Аж до всякання віддалень і тиш,
До незнання, що й для кого так сниш?

А Василь Стус утішає на згарищі долі:

І довгий вік обтруситься кульбабою на
вітрі. Та не тужи. І не тужи. І витри одвілглі
очі.

Також продовжуємо представляти уривки з видань Інституту Літератури, цього разу фрагментом повісті «Мадам» Антоні Лібери. Особливо радіємо, що можемо нарешті вголос сказати: невдовзі чекаємо вихід третього тому української трилогії Юзефа Лободовського – повісті «Зворотний шлях»!

Із відомим польським журналістом і письменником говоримо про літературу, стереотипи та взаємне перетікання культур. Нашим співрозмовником цього разу став Зємовіт Щерек, знаний українському читачеві вже кількома книжками.