Посестри. Часопис №195 / «Крізь заіржавлені вени...»

Крізь заіржавлені вени

важко пробивається радість.

Час, великий умілець

спрощувати надії,

диктує місце перебування

поміж війнами і кризами,

і тілами на березі,

неприродно нахиленими.

Кожен день когось відносить

важка вода історії.

І лиш круки останніх новин

заглядають у вічі

у пошуках сльози і відчаю

та істинної крові,

що пливе судинами телевізорів

у крупних планах:

лютий знак, аби запам′ятати

обличчя шаленого світу,

який танцює надовкола тебе

на залізних ногах.