14.03.2024

Посестри. Часопис №102 / «оживати о 4 ранку у чужому ліжку...»

оживати о 4 ранку у чужому ліжку,

на чужій білизні

між чужих стін

розуміючи

що навіть тіло оце чуже

я не знаю його

 

роздивлятися в дзеркалі

розтягуючи щоки, підіймаючи брови

ніби знайомі риси

дихай глибше

все добре

прискіпливо вивчати знайомі пломби в зубах

набряклі повіки але ж ні!

це не я

хтось стежить за кожним рухом

з морозяної пустелі випалених зіниць

ану ж, схиб, чужинко!

і я схиблюю

тепер це навіки

 

тепер це навіки

надягати зранку

тіло наче чуже пальто

просякле запахами багать

     цигарок 

           трупів

терти і прати його

з оскаженілою ненавистю

 

ридати й просити

будь ласка

заберіть це від мене...

 

віддайте моє тіло!

віддайте МОЄ життя!

 

скажіть ім’я тієї

кого я оплакую щодня

щоночі

і ніяк

не можу спинитися

Копіюючи фрагмент, будь ласка, долучіть цей текст:
Джерело тексту: Степаненко О. «оживати о 4 ранку у чужому ліжку...» // Посестри. Часопис. 2024. № 102

Примітки

    Loading...