Посестри. Часопис №99 / Різдво пресвятої Богородиці

св. Анна дивиться у вікно –

сизуватий пахучий легкий димок

спалюють перше листя

палять танки вони шурхітливі листочки тополь коли вітер повіє

чорний димок

димки і думки

Іоаким досі ще не повернувся

чоловік

їздить повсюди розшукуючи тіла

загиблих бійців

повертає родичам руки і ноги і пальці нігті носи

губи навіть волосся усе що вціліло після боїв

зуби

обережно збирає немов золотий пісок

навіть крики останній страх спогад молитву подих венозну кров і

думки адже

тіла не повинні лежати немов сироти з пророслими з ротів травами…

 

у вашому віці дітей заводити

у цей час в цій нещасній країні народжувати дітей

безумство…