Посестри. Часопис №51 / «хто за мене, питаєш...»

хто за мене, питаєш
хто за мене? – ось це дерево,
хіба воно може бути проти тебе?
хіба дерева бувають проти людей?

 

цілий парк дерев
цілий ліс, якщо хочеш – і всі за тебе
кожнісіньке

 

а кіт? хіба кіт проти тебе? 
ні, кіт за тебе
і цей кіт і всі на світі коти
всі – за тебе, всі – твоя армія 
стрункі, жовтоокі

 

а боги? твої і чужі – і всі на світі?
хіба їм для тебе щось шкода?
та нічого не шкода, звісно, 
вони за тебе,
як би це вони були – проти?

 

а той учитель що сказав – думка може все?
як його – зараз згадаю – Свамі Вішнудевананда?
він що – проти тебе?
ото став би він витрачати час! звісно,
він за тебе
за тебе

 

а море? що – думаєш, море проти тебе?
всі його хвилі і камінці і піщинки
видимі і невидимі
всі за тебе, не сумнівайся
щодня і щохвилини
чуєш – море шумить?
це воно каже тобі: я 
за тебе
за тебе

 

а музика? котра з нот – проти тебе?
котра із мелодій? 
Моцарт? репери? піаністи? 
Академія Бізантіна? Пол Маккартні?
та ні, ну що ти
всі за тебе
за тебе

 

і немає нікого проти
і ніколи не буде

 

а тому люби, люби далі

 

не бійся