Ніч до ночі уночі

Ніч до ночі, уночі, 

Говорила, тремтячи 

І заплющуючи очі: 

Я боюсь щоночі ночі, 

Бо у темряві мені 

Дуже сняться сни страшні. 

 

Морок, тінь, пітьму і мряку 

Не сприймаю я чомусь: 

Я лякаюсь переляку, 

Я й боятися боюсь! 

 

Ночі ніч відповідала – 

З-попід лоба поглядала: 

Вибачай, що я мовчу, 

Бачиш – я й сама тремчу…