Читальня / Михайль Семенко

Михайль Семенко  (1892–1937) – поет, основоположник українського футуризму, редактор, один із поетів Розстріляного відродження.

Народився в селі Кибинці на Миргородщині у багатодітній сім’ї волосного писаря Василя Семенка. Мати Михайля (Михайла) Семенка була письменницею, свої твори, у яких домінували рустикальні мотиви, підписувала псевдонімом Марія Проскурівна. Саме вона прививала синові любов до літератури та мистецтва. Майбутній письменник дуже швидко  опанував читання і письмо, але особливо йому подобалася музика. Хлопець вчився грати на скрипці і навіть хотів своє життя пов’язати з музикою.

Закінчив Хоролівське реальне училище, здобувши середню освіту, і 1912 року вступив до Психоневрологічного інституту в Петербурзі. Саме в студентські роки у Києві вийшла друком перша збірка  поета «Prelude» (1913), крім того Михайль Семенко зацікавився новими тенденціями у мистецтві, розпочав активно розвивати і пропагувати футуристичні постулати, закликав впроваджувати зміни в поезії, шукати нові форми і теми, які були б суголосними з сучасним світом, індустріалізацією та прогресивним майбутнім. 1914 року разом зі своїм братом Василем Семенком та Павлом Ковжуном створив перше футуристичне об’єднання, а його члени змінили свої імена на Михайль, Базиль, Павль.  Невдовзі ці молоді люди відкрили друкарню «Кверо» (з лат. «шукати»). Тут вийшли друком дві збірки поезій («Дерзання» і «Кверофутуризм», 1914) Михайля Семенка. Поет намагався привернути увагу до нової поезії будь-яким способом – як формою, так і змістом.

Нові творчі візії та погляди Михайля Семенка часто були радикальними і мали   негативну рецепцію серед критиків та читачів. Ситуація особливо загострилася після того, як поет у своєму маніфесті «Сам» закликав спалити «Кобзар» Тараса Шевченка, вважаючи, що там, «де є культ, там немає мистецтва…». Це спричинило шквал осуду і несприйняття. Крім того, ситуація була особливо напруженою через те, що 1914 року влада заборонили святкувати столітню річницю від дня народження Тараса Шевченка.

Невдовзі Михайль Семенко був мобілізований і перебував на службі у Владивостоці. Поет багато писав та уклав збірки «П’єро здається» і «П’єро кохає». Тут, на Далекому Сході, він познайомився із першою дружиною Лідією Горенко (у шлюбі народилася донька Ірина). 1917 року молода родина повернулася в Україну й оселилася в Києві. Михайль Семенко знову активізувався на літературному полі, видав декілька збірок, невтомно розвивав футуристичні вектори в літературі: організував «Ударну групу поетів-футуристів», перейменовану на асоціацію панфутуристів «Аспанфут» (1922–1924), ідеї якої було проголошено в альманасі «Семафор у майбутнє» (1922).

Протягом 1924–192 7рр. працював редактором  на Одеській кінофабриці. Заснував нове об'єднання футуристів (письменники Гео Шкурупій, Дмитро Бузько, Леонід Скрипник, Олексій Полторацький, Олекса Влизько та художники Вадим Меллер, Анатолій Петрицький) під назвою «Нова ґенерація», а також однойменний журнал (1927–1930). В Одесі познайомився зі своєю другою дружиною – акторкою театру і кіно Наталією Ужвій (у шлюбі народився син Михайло), однак пара розлучилася 1936 року.

23 квітня 1937 року Михайль Семенко провів творчий вечір у Києві, а 26 квітня був арештований. Поета звинуватили в тому, що він належав до Української фашистської націоналістичної терористичної організації і мав намір здійснити замах на секретаря ЦК КП(б)У С. В. Косіора. У жовтні 1937 року Михайля Семенка було страчено разом з іншими українськими письменниками і таємно поховано у братській могилі.

З ініціативи Любові Якимчук та низки українських поетів  2012 рік було оголошено Роком Семенка.

Поетичні збірки

«Prelude» (1913)

«Дерзання» (1914) 

«Кверофутуризм» (1914) 

«П’єро здається» (1918)

 «П’єро кохає» (1918)

«Дев'ять поем» (1918)

«П'єро мертвопетлює» (1919)

«В садах безрозних» (1919)

«Проміння погроз» (1921)

«Кобзар» (1924)

«В революцію» (1925)

«Малий кобзар і нові вірші» (1928)

 «Європа й ми» (1929)

«Сучасні вірші» (1931)

«З радянського щоденника»(1932)

«Китай в огні» (1932)

«Міжнародні діла» (1933)

Джерело: URL: http://litakcent.com/2012/12/27/myhajl-semenko-vid-futuryzmu-do-teroryzmu/ (дата звернення: 01.09.2022).