Читальня / Євген Плужник

Євген Плужник (1898–1936, псевдонім – Кантемирянин) – ураїнський поет, прозаїк, драматург, перекладач, лексикограф.

Народився у слободі Кантемирівка Воронезької губернії. Навчався у сільській школі, потім у Воронезькій та Бобровській гімназіях. 1918 родина Євгена Плужника переїхала на Полтавщину, де майбутній поет працював учителем-словеснеком, а також активно займався самоосвітою. Вирішив здобути вищу освіту й 1920 року  вступив до Київського ветеринарно-зоотехнічного інституту. Однак юний Евген Плужник захоплювався драматичним мистецтвом і хотів стати актором, тому 1821 року покинув навчання і вступив до Київського музично-драматичного інституту імені Лисенка. Омріяний фах так і не здобув, оскільки через тяжку хворобу (туберкульоз) змушений був перервати навчання. Працював у різних редакціях, перекладав та писав вірші. З 1824 року публікував поезію у київських журналах «Глобус» і «Нова громада», 1826 року вийшла друком поетична збірка «Дні».

Разом з Валерʼяном Підмогильним уклав словник «Фразеологія ділової мови» (1826), став одним із укладачів «Антології української поезії» (1930). Переклав твори М. Гоголя, А. Чехова, І. Кіпніса та інших.

Евген Плужник брав активну участь у літературному житті Києва, зокрема входив до Асоціації письменників «Аспис» і таких літературних угруповань, як  «Ланка», що у 1826 року була реорганізована в «Марс» (Майстерня революційного слова) і тісно повʼязана з ВАПЛІТЕ.

У грудні 1934 року Евгена Плужника заарештували за  причетність до терористичної організації, 1935 видали вирок про розстріл, який невдовзі був змінений – поета вислали в табори на Соловках, але через рік він помер. Похований на табірному кладовищі у братській могилі, що не збереглася. Умовну могилу насипано на Байковому кладовищі у Києві. 1956 року був реабілітований.

Поетичні збірки

«Дні» (1826)

«Рання осінь» (1927)

«Рівновага» (1933, 1948)

«Вибрані поезії» (1966)

Проза (роман)

«Недуга» (1927)

Пʼєси

«Професор Сухораб» (1929)

«У дворі на передмісті» (1929)

«Змова у Києві» (вперше уривок з твору надруковано у 1943)