Посестри. Часопис №223 / «злива з самого ранку...»
злива з самого ранку
невиспана читаю новини
і готуюся до екскурсії
за півгодини до виходу оголошують тривогу
але екскурсія все ж таки має відбутися
я виходжу із брами
і чекаю на таксі
зараз підвищена небезпека
може краще скасувати таксі
дзвонить юлія
не знаю
як безпечніше дістатися до арт-центру
під час тривоги і зливи
тому все ж таки сідаю в машину
може хочете спуститися в укриття
запитує працівниця галереї
не хочу
відтак лишаюся
і починаю розмову
з іншою учасницею екскурсії
зараз підвищена небезпека
тож будь ласка спустіться в укриття
повертається працівниця галереї
ми спускаємося на рівень «-1»
де знаходиться частина експозиції
і чекаємо на решту гостей
розглядаємо виставку
раптом починає вити сирена
в усіх вмикаються
програми в телефонах
чоловічий голос оголошує відбій тривоги
але просить бути готовими до наступної ворожої атаки
екскурсовод перекрикує сирену
і ми продовжуємо нашу екскурсію
чоловічий голос мав рацію
бо знову виє сирена
в усіх вмикаються
програми в телефонах
чоловічий голос сповіщає про небезпеку
ми закінчуємо огляд експозиції в нижньому залі
тривога триває
ми можемо або лишитися в укритті
або піднятися нагору в кафе
кожен вирішує сам для себе
повідомляють організаторки
піднімаємося нагору
сідаємо за стіл
раптом починає вити сирена
в усіх вмикаються
програми в телефонах
чоловічий голос оголошує відбій тривоги
але просить бути готовими до наступної ворожої атаки
всі радісно аплодують
і виходять з кав’яврні
повертаємося пішки
питає єва
повертаємося пішки
відповідаю я
Львів, 10 липня 2025 року
