Посестри. Часопис №215 / «TERRIFIQUE / ТЕРИКОН»

«Я люблю чоловіків старшого віку», – каже Da$$ha, сидячи на старому. «Абсолютно старих мужиків», – додає вона. У Da$$ha: східноєвропейська вимова і яскраво-руде волосся, в яке занурився старий. У старого: мінімум вісімдесят п'ять років за плечима, безбарвні очі і плямистий череп. «Вище голову, здоровило!», – кричить покидьок-оператор. Камера від'їжджає і показує інвалідний візок і низ старого, закутаний ковдрою. Da$$ha у нього на колінах, які давно втратили залишки чутливості, на ній картата вовняна спідниця, колготки з геометричним малюнком і важкі похідні черевики, вкриті червоним пилом. «А чоловіки старшого віку люблять «TERRIFIQUE», – каже Da$$ha. Камера від'їжджає так, щоб за парочкою були видні соковита галявина, червона цегляна будівля в індустріальному стилі, медсестра, яка прогулюється під руку з іншим (трохи менш старим) старим, і позаду всього – величезний червоний терикон, що сяє західним світлом. Щось із цим світом не так, чи не так? Під миготіння логотипу будинку для літніх людей старий слинить штучне волосся Da$$ha.