11.08.2022

Посестри. Часопис №20 / Твої матері обидві

Беті з любов’ю

Під Торою даремною
під ув’язненою зіркою
народила тебе мати

маєш доказ про неї
незаперечний і невбитий
рубець пупка
знак розлуки назавжди
що не встигла тобі заболіти

те знаєш

Потім ти спала у вузлику
винесеному з ґетто
хтось сказав що у скриньці
збитій десь на Новолип’ї
з доступом повітря
без доступу страху
скритій у возі з цеглою

Ти вислизнула у тій труночці
спасенна крадькома
з того світу на цей світ
аж на арійську сторону
і вогонь зайняв
пустий куток по тобі

Отже ти не плакала
плач бував смертельним
люмінал тебе присипляв
своєю колисанкою
І майже тебе не було
для того щоб ти могла бути

А мати
вціліла у тобі
могла вже увійти у натовп смерти
щасливо неціла
могла замість пам’яти дати тобі
від’їжджаючи
подобизну себе
і дату й ім’я

аж стільки

І одразу заклопотався
навколо твого сну
хтось нашвидкоруч випадковий
і залишився вже на довге завжди
і омив тебе з сирітства
і сповив любов’ю
і став відповіддю
на твоє перше слово

Це твої матері обидві
навчили тебе
отак не дивуватись зовсім
коли ти говориш
Я є

© Copyright by spadkobiercy Jerzego Ficowskiego

Копіюючи фрагмент, будь ласка, долучіть цей текст:
Джерело тексту: Фіцовський Є. Твої матері обидві // Посестри. Часопис. 2022. № 20

Примітки

    Loading...